Бучанський вальс
У Бучі розквітли черешні,
По вітру летить білий цвіт.
Стоять серед міста, сердешні,
І їм співчуває весь світ.
Ви весну таку пережили,
Що гірша за тисячу зим.
Та ворогу все ж не скорились,
Хоч був він підступним і злим.
Баланівка, Склозавод і Мельники́,
Ми твої, наш рідний край, захисники.
Яблунька, Бучанка, Ястремщина,
Буча – це маленька Батьківщина.
Упали ракети неждано,
На мирні будинки й хати.
А серце боліло й стогнало,
За те, що зробили кати.
Піднявся народ, як лавина,
Плече у плече, мов один.
І вигнав російську вражину,
Та землю батьківську звільнив.
Приспів
У Ворзелі гада ми били,
Гостомель затримав орду.
В Макарові танки горіли,
Бороли всі разом біду.
Москві перетяли горлянку,
Понюхали пороху дим.
Тримала удар Бородянка,
Та рідний Ірпінь – побратим.
Приспів
Черешні розквітли у Бучі,
Ще мить і вони відцвітуть.
Звитяга і честь неминуче,
До дня перемоги ведуть.
Черешень у Бучі не мало,
Та все ж таки більше сосни.
Нам кожне містечко, як мама,
Ми всі України сини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957543
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2022
автор: Костянтин Вишневський