розумом накинуться — мислительним! — і зразу…

*      *      *


                         Вседержителю  Ісусу  Христу,
                         Співбезпочатковому  Сину  Безпочаткового  Отця,
                         з  замилуванням  присвячується



розумом  накинуться  —  мислительним!  —
і  зразу  ж  надворі  —
                           в  надвірних


                   і  я  знову
                   в  любові
                   покличу  —  всіх
                   до  таїни
                   у  тайні  і  вірі  —
                   живлячи  розум  таїною  —  тайно
                           як  словесник  переображуючи
                                                   вірою
плесом  ідуть  осколки
чудесно  покриті  порфирою
чують  чудесне  —
       плесо??


показую  чудо
показую  плесо


живлячи  розум  таїною,
преображуючи  вірою!


чують  крізь  мене
а  слухають  —  індивідів
         які  під  порфирою
чую  всією  людиною
зате  й  великою  Україною
і  конкретне
«небо  й  земля  пройдуть,
а  слова  Мої  не  пройдуть»
символи
образи
всі  конкретно  слова  тішаться
у  поетиці
як  є  слово  живе  і  є  
Поет  Ти!!!

25.08.2022,  
Київ  
Наші  економічні  еліти,  користуючись  своїм  впливом  на  уряд  і  політичний  клас  в  цілому,  швидко  усвідомили  вигоди  від  «особливих  стосунків»  з  державою.  Але  з  певних  причин  вони  не  змогли  осягнути  головного:  держава  потрібна  насамперед  для  захисту  цієї  території  від  загарбника.  Без  сильної,  ефективної  держави  їх  зметуть  —  як  не  іноземні  конкуренти,  так  російські  війська.  Але  наш  бізнес  також  танцював  у  лічених  сантиметрах  від  безодні.

Так,  ми  обурюємось,  коли  Західні  інтелектуали  вперто  твердять  про  «велику  російську  культуру»,  а  про  нашу  нічого  не  знають  взагалі.  Але  у  нас  самих  із  цим  не  все  гаразд.  Культура  —  це  дім  ідентичності,  перефразовуючи  Мартіна  Гайдеггера.  Але  протягом  попередніх  30  років  культурний  шар  України  не  збільшувався,  а  навпаки  тоншав.  До  дієвих  протекціоністських  заходів  ми  дозріли  тільки  після  2014  року  —  і  то  зі  скрипом.  
А  щоб  чиновники  перестали  боятись  слова  «дерусифікація»,  потрібна  була  повномасштабна  війна.  
Щоб  відмовитись  від  площі  імені  Льва  Толстого  у  центрі  Києва,  нам  знадобився  31  рік.  Так,  все  це  наслідки  відсутності  системної,  правильно  зорієнтованої  державної  політики  в  гуманітарній  сфері.  Але  головна  причина  —  та  ж  сама.  Ми  як  суспільство  не  до  кінця  усвідомлювали,  у  якому  становищі  знаходимось.  Ми  танцювали,  гасали  і  вовтузились  коло  прірви.  ("Український  тиждень",  24.08.2022)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957586
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2022
автор: Шевчук Ігор Степанович