Дві жіночки із статусом "за сорок"
Щовечора збирались на чайок.
Їм без різниці , понеділок , чи вівторок
І хто зробив найбільше помилок.
Гарячий чай із печивом , млинцями
Поєднував жіночі дві душі.
Колись було усе , кохання до безтями ,
Життя кипіло , а тепер ідуть дощі.
Ми знаємо усі про дощову погоду.
І ніби парасольки запасли.
Проте розмови про саму негоду ,
Нам смуток і сонливість принесли.
Дзвінки дітей , онуків враз пробудять
І нагадають сенс всього життя.
І знов вперед , бо переможців не осудять
І не чекай , якогось співчуття.
Своє життя ми можемо самі намалювати.
І все залежить , які маєш кольори.
Це ж легше ніж вугілля добувати.
Подобається ? Знову повтори!
І так весь день , хвилина за хвилину.
Радій! Малюй! Спілкуйся кожну мить!
А в вечері , береш свою картину
І йдеш до подруги, з млинцями чай попить.
23.04.2022р.
Олександр Степан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957696
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2022
автор: Степан Олександр