Я побачу в очах неприхований смуток із болем
Та не зможу нічого на це відповісти ніяк,
А в душі промайне знов непрохана змучена доля
Чи можливо вона нам указує ще один знак?
Подивлюся у вічі, в куточку сльоза заховалась,
Скільки часу пройшло... Розлетівся миттєво, як квіт,
Я з розлукою, любий, так сміло і довго змагалась
І у серці лишився назавжди той трепетний слід
За ту мить пролистались життєві сторінки, картини,
Прожила незбагненне життя, ніби знову і знов,
Так до болю відчулись найкращі і щемні хвилини,
Що ж тоді розлучило прекрасну і ніжну любов?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957730
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2022
автор: Наталі Косенко - Пурик