Це сталося в сімнадцятім столітті ,
Неначе море вийшло з берегів ,
Коли в своїй страшній й нестримній люті
Орда зі сходу сунула на Львів.
Околицями розповзлась ворожа сила ,
І люд на допомогу не чекав ,
У небі появилося видіння :
Ян з Дуклі у молитві руки склав !
Молився він до Господа з натхненням ,
За місто і за християнський люд ,
За порятунок від стріли та кулі ,
Просив Вітчизну збавити від пут .
Узріли вороги таке видіння ,
І страх великий їхнє серце огорнув ,
На ранок люди дивляться із мурів ,
А ворогів неначе вітер здув !
Пройшли роки , за ними йдуть століття ,
Та в пам'яті лишилось назавжди ,
Як у часи ворожої навали
Ян з Дуклі збавив місто від біди !
2022р. Андрій Рубан
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957757
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2022
автор: Андрій Рубан