Якби Господь наказував провину.
Не через рік , не завтра , а в цю ж мить.
Отак узяв і розламав людину.
Щоб знали , як те зло творить.
За один день на світі зло пропало б.
Були б істерті людства вороги,
Та і моїх до вечора б не стало.
Отоб настала тиша навкруги.
От інтересно , хто б лишився на цім світі?
Хто праведний сьогодні , Я чи Ти?
Кому судилося до старості сивіти ,
Або для кого були спалені мости.
Тож не бажай над ворогом розправи ,
Лише на Божий суд ти май надію.
Бо і тебе у вороги зарахували ,
Якщо комусь ти зруйнував велику мрію.
(...це до москалів не відноситься.)
23.04.2022р.Олександр Степан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957777
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2022
автор: Степан Олександр