Вогник сигарети - більше, ніж життя,
Більше ніж прощення і ніж каяття,
Більше ніж майбутнє, подих, сльози, сміх.
Ранок все ж настане, тільки не для всіх.
Поки ж дим по стінкам вперемішку з джином,
Від безсоння вити б, вити б без упину,
Та немає сили, сенсу і бажань.
Хочеш бути кимось - докури і стань.
Вогник сигарети опіка вуста,
Хочеться заснути, рахувать до ста,
До мільйонів, потім написати слів,
Підібрати рими, трохи почуттів,
Випити і криком, щоб на весь квартал,
Щоб почули зверху, хто не долітав,
Не спускався з неба, не спинив ракет,
Не вберіг від кулі, клятий ти естет...
Клятий ідеолог, вражий демократ,
Зрадник і убивця, лицемір і кат...
Вогник сигарети - от і все, що є,
Все, що справді, зараз, що лише твоє.
Дим по стінках, липне, швидко тане лід,
Хочеться кричати, рясно лізе піт,
А на небі зорі, мертве світло, мить,
Ранок все ж настане, день ще закипить.
Місто гучно крикне звуками сирен
І впадуть ракети, і в глибинах вен
Запульсує стрімко чорне грубе зло...
Вогник сигарети, лід упав на дно...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957797
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2022
автор: Аарон Краст