У дурня , кожен день нова ідея в голові.
Він в неї вірить і до вечора бажає.
І задля втілення , затрати немалі ,
Наліво і направо витрачає.
Яким шляхо́м досягнеться мета
І хто від цього може постваждати.
То дурню байдуже, його накал зроста ,
Він буде через всіх переступати.
А завтра нове в голову взбреде.
Чи має він від цього насолоду?
Сам преться , ще й людей з собою поведе
Незнаючи у річці броду.
Пораду дурню краще не давати ,
Від того толку буде мало.
Щоб в голові щось поміняти ,
У нього клепок трохи бракувало.
І такі люди скрізь у нас існують.
Є бідні дурні і багаті теж ,
Нездари є і є , що гетьманують.
Для дурісті повір , немає меж.
Не раз її хотіли лікувати
І голови ламали лікарі.
Як дурість з голови дістати,
Багато хто згорів на вівтарі.
Боротися із дурнем глухе діло.
Лише собі від того буде шкода.
А щоб душа і серце не боліло ,
Тримайсь подалі! От така угода .
19.06.2022р. Олександр Степан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957895
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2022
автор: Степан Олександр