ОБРАНІСТЬ

Дрібно  сиплеться  дощ.
Цокотить  по  бляшанці  карнизу.
Заколисує  карму,
Вдачу  спокоєм  ватним  обклав.
Зринув  в  такт  каламбур:
«Те,  що  зверху,  те  завше  і  знизу»
Що  не  трапиться  –  гарно.
Твій  неспокій  веде  до  заграв.

Витанцьовує  дощ.
В  його  ритмі  кохається  серце.
Підсвідомість  дрімає.
Лишень  бік  темний,  що  десь  на  дні
Мою  обраність  звів
До  абсурду.  Нарощує  герци.
Виганяє  в  негоду,
Мріє  долю  змінити  мені.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957965
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2022
автор: Пісаренчиха