Розпахся в лузі висохлий чебрець,
Та так, що все навколо оп'яніло.
Тікає літо в осінь навпростець.
Плоди в садах давно зарум'яніли.
Знялись увись кинджали-явори,
Бордово посміхається калина.
Тумани заглядають у яри
Й напівглибокі річкові долини.
Лелечий клин ще душ не сколихнув,
Та ластівки гармидер уже сіють,
Може, також клянуть оцю війну,
Яку у край наш привела Росія.
І хочеться знов світу заявить:
«Невже ти від імперії слабіший:
Не бачиш, як земля наша кровить?
Підкинь нам зброї якомога більше!»
23.08.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958022
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2022
автор: Ганна Верес