Кинусь у море, аби поспішати.
Хвилі зіллю́ і піду по землі.
Ніщо і ніколи не змушу тримати
У сизій довірі свої кораблі.
Знищу мотуззя, що сковує груди,
Хай і не вільні у небі птахи.
Здолаю всесвітні тривкі пересуди,
Покину минуле в незнаній собі.
Воло́шкові драми сховаю у глині,
З якої чуття свого серця зліплю.
Промінь побачу в ранковій росині-
Відчай палає і я в нім живу...
25.08.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958028
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2022
автор: Сара Ґоллард