Вона іде...
Тихенько
Крок за кроком.
Ще дві доби і літо кане в Лету.
А осінь, підморгне янтарним оком,
Підкине в небо золоту монету -
І сонечко її розплавить миттю,
Проллє на крони ніжну позолоту -
Підкреслить тон небесною блакиттю...
Спіймає вітер, загорне в дрімоту,
Щоб, затаївши подих, попрощатись
З спекотним днем серпневим наостанок.
Ще дві доби...
І будемо пишатись
Красою, що несе осінній ранок...
30.08.22
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958076
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2022
автор: Наталі Рибальська