Нависли хмари низько.
Я ж – марю досхочу.
У літо українське -
Голубкою лечу…
Шум тополиний в осінь
Сердець не обминав.
Кричав насиллю – досить!
Та шкірилась війна…
Сміялись в щасті люди,
Метелик грівсь в траві:
Тут вибухів не чути…
А в нас – здригався світ…
Хтось відпочине плідно,
Красу цю обійде….
А я в домівку рідну
Все лину з дня на день.
Скептично хтось всміхнеться:
«Тож добре втікачу…»
Я ж в Україну серцем
Лечу!
Лечу!
Лечу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958121
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2022
автор: Білоозерянська Чайка