Моє серце бажає щось писати ,
А очі вже стомились хочуть спати,
Душа прагне допівночі римувати,
Докупи для вірша слова складати,
Не спиться справа владу ця бере.
Не хоче розум мій відпочивати,
Йому б лишень у мріях погуляти,
Високо в блакить себе здіймати,
Натхнення для своїх думок шукати,
Шукати щось незвичне і нове.
Сотні раз свій запис видаляти,
Синонім слову правильний дібрати,
Ідею в голові обгрунтувати,
Сюжет вірша суттєво прикрашати,
Оживити його в тілі читача.
Складений куплет щораз читати,
Наявність схожих рим перевіряти,
Бачення думок в рядок вписати,
Висновки ретельні додавати,
Відчути ці емоції в очах.
Словами, почуттями, малювати,
Дивлячись в віконце, уявляти,
Відволіктися зорі рахувати,
Але про всю реальність забувати,
Зорею стати і самому вмить.
Маленький світ для себе збудувати,
Туди часом так хочеться втікати,
Тоді на трішки двері замикати,
Спокійно з чистим серцем іти спати.
В-ві сні нехай цей вогник майорить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958241
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2022
автор: Вікторія Павлюк