цього легендарного міста

розгублений  і  зляканий  стою  на  переході.
світлофор  на  мене  блимає  червоними  очима.
дивні  відчуття  сьогодні  цілий  день  ―
не  можу  їх  описати.  напевно,  я  захворів.

спробую  так:  коли  ти  намислив  злочин,
намисли  й  алібі  собі,  не  полінуйся.
немає  потреби  відбувати  не-покарання,
коли  ти  ―  сумлінний  правопорушник,
надто  спритний,  аби  тебе
розмазало  по  асфальті.

зависаю  на  знімальній  етажерці.
прив'язана  коза  замовила  мелодію.
всі  відповіді  прийдуть  пізно  ввечері  ―
тримайся,  ніби  маєш  музичний  імунітет.

тобі  здається,  очі  горять,  мов  смолоскипи,
але  такі  відчуття  наразі  тобі  недоступні.
ти  покладаєш  всі  сили  на  те,  щоб  триматися  купи.
тобі  титанічно  боляче,  а  ти  ―  всього  лиш  геракл.

відчуй  серцебиття  цього  примарного  міста,
дарма,  що  не  чуєш  свого,  якщо  ти  його  не  чуєш.
але,  хоч  би  як,  твоя  кров  загрозливо  перегрілася,  
і,  здається,  вже  закипає  в  вухах  і  в  голові.

відкличте  ваших  собак:  я  вам  ―  не  хитра  лисиця.
вимкніть  цю  лампу,  що  сяє,  мов  тисяча-тисяча  сонць.
я  маю  свої  громадянські  права,  як  також  і  певне  алібі,
а  ваші  страшні  гвинтокрили,  штурмовики  та  винищувачі
годяться  лишень  для  цирку  чи  для  театру  абсурду.
мавпочки,  бачу  ваш  страх.  ви  боїтеся,  й  вас  викриють,
хоч  ви  й  переконливо  вбралися  в  суддівські  та  инші  мантії.
ті  мантії,  щоб  ви  знали,  мають  таємні  нашивки,
що  свідчать,  якій  кіностудії  належить  цей  реквізит.

герой  алькатраза  глузує  з  вашого  шоу.
він  має  губну  помаду,  парфуми,  і  повне  алібі.
того  дня  й  тієї  години  стовбичив  на  переході,
бо  не  було  зеленого  сигналу,  як  він  хотів.
тепер  він  сидить  прив'язаний
до  стільця,  на  якому  сидить,
а  міг  би  тепер  заробляти  гроші
на  вечерю  з  вечірньою  зіркою.

відкличте  свої  легіони:  ваш  визволитель  визволився.
втім,  не  чекайте  від  нього  документальних  фільмів.
ваша  імперія  вже  спалахнула  ―  нюхайте  консерваторію.    
всі  ваші  нерви,  консерви  та  податкові  перерви,
ваші  досягнення  в  космосі  та  електричні  стільці  ―
все  то  працює,  дзижчить  та  крутиться,
та  то,  як  по  правді,  гидота

no  mean  city,  nazareth
https://www.youtube.com/watch?v=HnU0iFuHbmY

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958271
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2022
автор: Buster