Пора, пора…
відкрити б двері школі,
дзвінкому б сміху литись першачків…
Але питання постає: доколи
не чути дітям на урок дзвінків?
Чому ж у нас напівзабута мова?
Чи може я до того надто звик?
Коріння від добра та зла у слові.
Тебе прийшли убити за язик.
То ж не кажи, що мова не на часі.
У нас війна за Неньку, а не гра.
Неси свят-слово українське в маси,
поете, друже мій, давно пора.
01.09.22р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958285
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2022
автор: Микола Соболь