Облітаючи Землю в польоті стрімкім,
Де окрас на ній так різнобарвний –
Копошиться народ, бо їм дивний покій,
Десь запізно вже, десь іще рано…
А теорій життя і подій, молитов?!
Звичаї у країн своєрідні…
Як терплячим нам буть до життєвих основ,
Щоб спокуси пройти й труби мідні…
Все ж цінніше немає, як мир на Землі,
В ньому жити як фауні, флорі;
Тільки в ньому душа є творець «на крилі» –
Миру буть, коли всі на дозорі.
1 вересня 2022р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958314
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2022
автор: Променистий менестрель