Злива принесла швидкі ручаї.
Я кораблі паперові свої
Вдаль відпускаю плисти по воді,
Весь у зажурі, в надії, в труді.
Зможу прибути в майбутнє кудись.
Ей, мій ручаю, лише не спинись.
Свóє єство я у флагман вмістив,
Тільки за ним не встигаю іти.
Дуже бурхлива ота течія,
То із дитинством прощаюся я.
Винесе в море мої кораблі,
Працю, надії, душевні жалі.
1.09.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958317
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2022
автор: Ти-2