Слова – це зброя, котра в тих стріляє,
Хто став для тебе ціллю-маяком.
Воно сміливості і вміння добавляє,
І ти стаєш досвідченим стрілком.
Слова і замки рушать, і темниці,
Де воля поневолена давно.
Їм завдяки, усе може зміниться,
Навіть для волі знайдеться вікно.
Слова є – пластилін, а є і криця,
Вони без неї – листя на вітрах.
Ті ж змусять своїй волі підкориться,
Чи перетворять ще живих у прах.
Слова людини – це її дзвіниця,
Що реагує на народний гнів,
Не дозволяє війську зупиниться,
Коли його земля тремтить в вогні.
30.08.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958437
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.09.2022
автор: Ганна Верес