Я не вмію усміхатися крізь силу
І у погляді ховати всі жалі
Хоч усмішка тебе щира полонила
А байдужість відрядила кораблі
Неповернень у безмежні океани
А здавалося всі мрії ожили
То ілюзії солодкі і ласкаві
Знову на ніч прочитають нам казки...
Ти давно уже світанків не чекаєш
Бо реальність - люта пані в піджаку
В сірі будні їх зневірою ховає
Де луною загубилось- я люблю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958445
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.09.2022
автор: Квітка))