На площах розбитих крокують невпинно,
Ідуть під знаменами чорні полки,
В руїнах залізних гарматним двигтінням
Лунають народу зітерті рядки.
Каміння, чували, мерці, барикади,
Засохлі обличчя, прекрасно страшні,
Будівлі сплямовані злом канонади,
Повстання й катівня благої душі.
Зійшлись тут безжально ярмо і надія,
Здійнялися відблиски тисячі лез,
Ударились вічно ворожі стихії,
І Дух всепрозріння від смерті воскрес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958593
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2022
автор: Діоніс Степовий