Не сприймай ти доброту за слабкість
Чи, можливо, за малість ума.
В доброті, переважно, - розважність,
Сила волі й терпимість сповна.
Доброта дозволяє сміятись,
Якщо ти так рахуєш про це.
Але, знай, що на прикрість нарватись
Можеш прямо в щасливе лице.
Бо насмішку нікчемну не кожен
Підносити дозволить йому.
Зрозуміти те вчасно, дай Боже,
Щоб без прикрості в слові: " Чому?"
Й не хитруй ти у тихій надії:
"Ще є хтось, що наївно-дурний."
По житті все у взаємодії, -
Станеш сам ненароком такий.
Живи в мирі з собою, в природі,
Лицемірство, як є, відпусти.
Заздрість вітру віддай при нагоді,
В душу Господа й спокій впусти.
04.09.22
світлина: Валентина Ланевич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958627
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2022
автор: Валентина Ланевич