Мені й сонця на небі не треба,
Тільки б поруч була завжди ти,
Ти мій Янгол, посланець неба,
Захисниця від самоти.
Коли бачу твої я очі,
Я п*янію, я, наче вві сні,
Вони сняться мені щоночі,
То веселі, а то сумні.
Не сумуй, моя Зоряна Пташко,
Ти сумуєш, що ти одна,
Мені теж одинокому важко,
Та скінчиться ж колись війна.
І зустріну кохані очі,
І ніколи не буде розлук,
Мені й сонця на небі не треба,
Лише б дотик відчуть твоїх рук.
Цілувати вуста малинові,
Від цілунків твоїх п*яніть,
І як в юності знову й знову,
Пить кохання твоє кожну мить.
Святкувать будем Дні народження,
Кожне свято в сім*ї святкувать,
І тебе, моя Квіточко Сонячна,
Буду палко і ніжно кохать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958653
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2022
автор: Амадей