Я чую шорох! Ні - здається,
Це вітер грається зі мною.
До мене тихо він крадеться,
Його відчула за спиною.
Зірвав з плечей шовковий шарф,
Скуйовдив зібране волосся.
Для нього це було, як жарт,
Так шуткував, йому вдалося.
Ну щоб зробити щось таке,
Щоб всіх він міг тут здивувати?
Питання зовсім нелегке,
Невже він буде нудьгувати?
Ось впав на землю жовтий лист,
В житті його політ це перший.
Чи до польоту мав він хист,
Готовий був до таких звершень?
Було це вітрові на руку,
Схватив його й поніс кудись.
Листок узнав тепер розлуку,
Назад із сумом подививсь.
Погрався вітер - і покинув,
Змочила осені сльоза.
Так почалась осіння днина,
Про осінь склала звіт гроза...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958685
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2022
автор: Н-А-Д-І-Я