Городська дитина

Городська  дитина

Приїхав  до  діда  на  хутір,
Із  міста  хлопчина.
Як  кажуть  люди  у  селі  –
«Городська    дитина».
Ходить,  тиняється,
Місця  не  знайде.
Все  йому  не  любе  тут,
Все  йому  не  те.
Немає  ні  телебачення,
А  ні  інтернету.
Наче  б  то  приземлився
На  чужу  планету.
Подивився  дід  на  внука,
Тай  собі  не  радий.
Думає,  ану,  дам  йому,
Слушну  пораду:
-  Щось,  ти  внучок  зовсім,
Від  нудьги  закис.
Сходи  із  псом  на  пару,  
Постріляти  в  ліс.
Візьми  мою  рушницю,
Відв’яжи  Сірка.
Така  прогулянка  за́вжди,
Настрій  підніма.
Прибігає  за  годину  –
Довольний  бісяка!
-  Діду,  а  у  вас  була,
Лиш  одна  собака?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958743
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2022
автор: Костянтин Вишневський