Є істина одна, вона сама,
бовтається десь гомоном серед дерев,
все б'ється у серця людей,
лиш дехто впустить до дверей,
реальну ціль, реальну річ,
що править світом, править ніч.
І день вона скеровує циклічно,
створює весь світ собі подібний органічно.
Закон він є, він світить сонцем,
яскравим променем ласкає,
чи бо ж бо засяє за моїм віконцем,
ця істина єдина, і подібних їй немає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958833
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2022
автор: Римма Іляшенко