Дощами проливними осінь йде до нас
І золотом вбирає вже стрункі берізки.
В полях лишень стерня де іноді
Видніються поодинокиї волошки.
Люблю дощі та й осінь теж люблю
Хоча й сумна та сіра це пора року.
Та як погляну на сади й ліси
То зачарована стою її красою.
А вранці, коли спаде туман у далині
В долині просто казку споглядаю.
Неперевершені природи кольори
Та щебіт ще не відлетівших птахів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958855
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2022
автор: Онищук Валентина