Відповідь на коментар Максима на попередній вірш

И  эти  мелкие  три  слова
Сведут  с  ума,  сведут  любого.
Прокричи  и  провой  на  Луну  -
Как  же  сильно  тебя  я  люблю!


----------

Як  на  словах  це  романтично
А  в  житті  все  ж  прозаїчно
Вушками  давно  не  чують
Гаманець  частіше  бачать

Як  приємно  його  взяти
Приласкати,  там  відкрити
В  руки  взяти,  потримати
Пройтись  з  ним  саме  так

Саме  з  ним
Саме  туди
Він  так  і  манить
Так  і  просить

Візьми  мене,  скоріш  візьми
Які  три  слова
Статок,  гроші
Перспектива

На  знайому  глянув
На  її  близькі  контакти
Взнав  хто  татко  в  цих  друзяків
Враз  стало  зрозуміло

Тут  коханням  й  не  світило
Ой,  до  хлопців  я  охоча
Так  дівча  мені  співало
Сама  ж  ручку  просувала

Що  хотіла  уже  й  знала
Юна,  наче  і  красива
А  в  очах  уже  нажива
Там  коханням  і  не  світить

Разом  наче  й  не  жили
І  життя  так  провели
Кожен  сам,  самотності  у  домі
Сварки,  п'янки,  крики,  стони

Правда    виють  на  Луну
Трошки  піӡно  спохватились
Лиш  тому,  що  знов  сварились
Остогидла  ця  брехня  і  трьох  слів  давно  нема.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958887
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2022
автор: oreol