Твоя вранішня кава комусь коштувала життя
І можливість сміятись, комусь обернулась сльозами
Ця війна за вікном, аж ніяк вона не за горами
У повітрі вона і від неї нема укриття
Не втечеш від провин, совість вічно жива й не одна
Вона буде тебе співчуттями картати та гризти
І так само душа - два одвічні кати-терористи
Тільки з ними у нас ще жевріє людська сторона
Хтось сьогодні помер, а хтось хустку одягне вдови
Сиротою дитятко чиєсь стане зовсім не вчасно
Комусь тільки б життя, а їх очі назавжди погаснуть
Почорнілі мами у тилу страсної хоругви
Твоя вранішня кава для когось ціною в буття
Пам'ятай це завжди та цінуй, все це дано від неба
Хай в тобі проростуть не прогнилі та совісні стебла
Того вічного і потребуючого почуття
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958891
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2022
автор: Процак Наталя