Війни простяглись дороги...
Як змії, повзуть тривоги
І,наче на косовицю,
У небі вдаряє грім...
Палають вогні край неба-
Стихію прожити треба...
Нам страшно...що і казати,
А як же ОТАМ, як ЇМ?!.
Запилені ТАМ дороги...
Й знесилені від утоми
Їх очі і руки й ноги
Та йдуть ВОНИ, як один...
І ЇМ вже давно не спиться,
А спокій їм тільки сниться,
Та кожен із них кріпиться-
Чийсь батько,чи брат, чи син...
Ведуть Їх вперед дороги...
Вертати немає змоги-
Позаду отчі пороги,
Попереду - лютий звір...
Попереду- блискавиці,
І ворога душі ниці,
А в них...лиш душа із криці,
Та вір ЇМ, ти тільки вір!..
То пекло, оті дороги...
Та йдуть ВОНИ до знемоги,
І кулі там, мов батоги,
Свистять і ламають стрій...
Спиняють життя дороги...
ТАМ небо - відкриті чертоги
Й Любов лиш найвищої проби
Десь ТАМ, де останній бій...
Розстріляні ТАМ дороги...
У вирвах страшних перелоги...
Та йдуть ЗСУ, мов Боги,
Їх мужність тримає світ...
За ними - шлях перемоги,
Й не має міцніш оборони,
Немає сильніш охорони,
Як наш український цвіт...
Ті душу проткнули дороги...
Б'ються сини до знемоги.
Подай, Боже, Їм допомоги,
Хай вернуть живі звідтіль!..
Хай кожна сестра і мати
Обійме сина чи брата,
Кохана - свого солдата
І мирно буде довкіль!..
Хай щезнуть війни дороги...
Загубляться всі тривоги,
Почнеться шлях перемоги
Крізь пил, гіркоту і біль.
...Край неба десь молодиться...
Хай вам,вороги, не спиться,
Хай грім вас накриє й криця,
Досягнуть ракети ціль...
Світлина О.Шупляка "БОГИ"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958916
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2022
автор: Зінаїда Супрович