Розлітаюсь по вересню пазлами -
У картинку ніяк не складусь.
В горлі ком із болючими спазмами,
Відчуття, що за чимось женусь,
Та ніяк не спіймаю...
Примарилось,
Як нав'язливий сон без кінця.
І надії, які ще не справдились,
Тануть в небі, як хмари з свинця.
Навіть сонце холодне не радує,
Хоч люблю я осінній сезон.
Сподіваюсь, що вигляне райдуга -
Прожене мій нав'язливий "сон".
І складеться картинка до пазлика
В листопад золотих кольорів.
І по світу прозорим корабликом
Рознесе сотні лагідних слів...
7.09.22
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958959
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2022
автор: Наталі Рибальська