Лускою золотої рибки
Блищить роса в густій траві.
Листочок стукає у шибку,
Щоб посміхнутися мені.
Ще день чи два - прозорий іній
Під кроком тихо захрумтить.
І небо буде синім-синім,
Щипне морозець мимохидь.
Та ще вернеться трошки літа
На тиждень, два,
Чи кілька днів...
А айстри так розкішно квітнуть
На тлі згасаючих садів.
Червоні яблука на вітах
Зашарілись від наготи -
Зриває листя з яблунь вітер
Щоб землю вкрити, одягти
В чудову ковдру на всю зиму,
Щоб спала солодко земля.
І я на плечі щось накину -
Помилуватися здаля
На осені метаморфози,
Що настрій змінює у нас,
Ковтаючи солодкі сльози...
Ще тепло...
Вересень не згас...
7.09.22
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958965
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2022
автор: Наталі Рибальська