І безтурботну,і безпечну
Тебе зустріла у дворі.
Ворона сіла на траві,
Попивши з глечтка води.
Ходить поважною ходою
Та не турбується нічим.
І так милується собою
Не помічаючи чужих.
Не відчуваючи загрози
Мене близенько підпустила
По-своєму щось каркнувши
Дзьобом пір'я розпушила.
Красуня-їй кажу тихенько,
Стою ж зовсім близенько.
Ворона то піде до глека
То знов шукає щось в траві.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958983
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2022
автор: Онищук Валентина