Харківський сонет

Коли  я  зустріч  сам  собі  призначу
Поміж  вечірніх  вікон  на  Сумській  -
Згадаю  я  в  мелодії  простій
Центральний  парк  -  дитинства  милу  вдачу.

Я  по-новому  все  життя  побачу,
Все  збудеться  в  калейдоскопі  мрій.
На  Павловому  Полі  -  буревій,
Північна  Салтівка  тихенько  плаче.

Сирени  -  як  симфонії  тривожні,
А  вулиці  -  розбиті  та  порожні
І  сльози...  Їх  нема  куди  подіти...

Я  тут.  Я  вдома.  А  мені  не  спиться.
Мій  Харків  береже,  як  таємницю
Зелене  та  з  відтінком  болю  літо.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958988
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2022
автор: Артур Дмитрович Курдіновський