Ми зростали не серед добра.
Нами грались. Веселенька гра.
Символічно: надія – то кров,
А повітря – майбутнє добро.
Ми боролись у світі уяв.
Ворог наше для себе узяв.
Суперечно своєму єству
Ми жили – аксіому затям.
Ми зміцнились, та тільки чомусь
Наша міць – то далеке уму.
Безнадійно ми далі були,
Безнадію вживали саму.
8.09.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959042
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2022
автор: Ти-2