Догоряє багаття, як нещасне кохання,
Залишається попіл, ніби згадка остання.
Про проведені вдвох вечори і світанки,
Про ті очі прекрасні, як сонячні ранки.
Пройде деякий час, вітер попіл розвіє,
І ті очі кохані він згадать не зуміє...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959064
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2022
автор: Сергій Тітов