Після вечері і слів капелана
- Буде все добре ,хай Бог береже!
Всі розійшлися.хто спати,хто в справах.
Дзвонити до друзів ,батьків і дружин.
Нічка розкинула сіть -камуфляжку.
Темінь така, що хоч в око поціль.
Біля підбитого хлопцями танку
Двоє зустрілися з різних частин .
- Чув, що ти любиш цмулити каву.
Пий з молоком,якщо воно є.
- Так , між прильотами балуюсь мало...
Кава і справді сил додає .
- Ну , а ти все чайок,з фенхелю і м'яти?
Ложку би меду.та то не моє....
-Важко до крові людської звикати.
Багато трьохсотих,двохсоті теж є...
А пам'ятаєш-ділилися хлібом...
Манна небесна смачна , як завжди.
Наче учора... спекотнеє літо...
Скільки минуло відтоді століть....
Зірка упала, розрізавши небо .
- О ,побратим на поміч спішить!
-На лівому фланзі посилити треба,
Вчора все ворог з землею змісив.
На небокраї вже смужка сіріла,
Перші півні заспівали Хвалу.
В піксель фарбовані росяні крила
Зашевелились .4.5.0.
Воїни світлі скуйовджене пір'я
Поправили й знову до праці , борні.
Втомленим Ангелам так хочеться миру!!!
І щоби люди лишались людьми.
05.09.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959119
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2022
автор: Олексій Благослов