Кохання з серця витікає
По капілярах в тіло прилипає
Тук, тук серця стук
Так, так все в такт
Протікаю, наповняю
Життя даю і забираю
Нові поштовхи з любов'ю
Що відмерло, відсікаю
Серце часто розриваю
Подих щастя забираю
І лічильник то життя
Від кохання в небуття
Артерії, вени
Такт, аритмія
Тепло, оніміння
Почуття, потім страх
Поки кохаєш - ти ще живеш
Поки ти віриш - чогось ще чекаєш
Потім мовканка - все зупинилось
Серце в цю мить чомусь зупинилось
Якже сіяло, кричало і рвалось
Від втрат і тишині
Щось обірвалось
Ріка бурлити перестала
Тиха гладь в тобі настала
Все ще ніби як колись
Мороз окутав тіло
Та все вже оніміло
Вода кохання вже в болоті
Ряска та очерет
Трясина
Людина лише глина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959121
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2022
автор: oreol