Оніричний вірш

Пізнай  мене…
Зникомо  по  воді
являєш  кола.  
Фіалково  в  зіницях.
Іще  немає  холодів.
Є  ти.
І  павутина  
сонячна  спроквола.

Є  виноградні  
кетяги  і  мед,
що  краплями
на  хлібі  чорнім.
Я  розсипаюся.  
А  на  вокзалі  
з  рупора  гуде:  
«Не  стійте  
на  краю  платформи…»

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959126
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2022
автор: Окрилена