Пізнай мене…
Зникомо по воді
являєш кола.
Фіалково в зіницях.
Іще немає холодів.
Є ти.
І павутина
сонячна спроквола.
Є виноградні
кетяги і мед,
що краплями
на хлібі чорнім.
Я розсипаюся.
А на вокзалі
з рупора гуде:
«Не стійте
на краю платформи…»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959126
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2022
автор: Окрилена