Рон Паджетт ТРИ ПОЕМИ НА ЧЕСТЬ ВІЛЛЕМА ДЕ КУНІНГА (1)

[b]Я  відчув[/b]
Якоїсь  миті
я  наче  говорив  з  тобою,
ти  ж  слухав
і  сприймав  мене  всерйоз,
як  це  робив  дідусь,
коли  був  добрим  і  відкритим,
тобі  було  відомо,  що
мене  хвилює,
й  тобі  було  відомо,
що  найкраще
це  слухати,
не  кажучи  нічого,
дати  спокійно  вирішувати
тому  дідусеві,
яким  я  став.

[b]Двері  до  річки[/b]
Ти  входив  через  них  раніше
Ти  навіть  знав  що  там  вони  були

Під  двері  підступила  річка
і  попросилась  увійти

Услід  крізь  двері  річка  увійшла
і  двері  попливли  удалину

Одного  разу  я  прибрав  цю  річку
бо  вже  вона  здавалася  старою

І  я  придбав  якусь  новішу
і  двері  разом  з  нею

Тільки  вона  ніколи  не  була  дверима
Вона  була  дверним  прорізом

Подібною  Норвегії  з  вікном.
 
[b]Zot[/b]
На  картині  де  Кунінга  є  слово  zot.
Я  думав  sot  (2)?
Потім  дізнався,  що  zot
голландською  -  валяти  дурня.  Ось  так
дурний  і  п'яний  кружляють
і  розрізняються
голандською  -  дурний,  англійською  -  хмільний.
Він  був  не  надто  великим  пияком
коли  творив  картину,
але  можливо  часом  почувався  дурнем  -
звичайно,  він  не  був  таким.
Він  zot  і  він  це  знав
і  він  сказав  тобі  таке,  ти
будучи  майже  ніким,
насправді  був  ніким,
ще  більшим  zot,  ніж  він!
Я  думаю  що  zot  -  це  бак.

[i](1)  Віллем  де  Кунінг  (американець,  народжений  в  Нідерландах,  (1904,  Роттердам  -  1997,  Східний  Хемптон,  Нью-Йорк)  -  провідний  художник,  скульптор,  один  з  лідерів  абстрактного  експресіонізму.  Пізні  твори  обтяжені  алкоголізмом  і  хворобою  Альцгеймера.  
(2)  sot  -  (англ.)  алкоголік,  пияк,  забулдига

Willem  de  Kooning  „Door  to  the  River”  1960,  Oil  on  linen,  Whitney  Museum  of  American  Art,  New  York
Віллем  де  Кунінг  „Двері  до  річки”,  1960,  олія,  льон,  Музей  американського  мистецтва  Вітні,  Нью-Йорк

Willem  de  Kooning    „Zot”,  1949  Oil  on  paper,  mounted  on  wood,  The  Metropolitan  Museum  of  Art,  New  York
Віллем  де  Кунінг  „Zot”,  1949,  олія  на  папері  на  дереві,  Музей  мистецтва  Метрополітен,  Нью-Йорк
[/i]
[b]Ron  Padgett  THREE  POEMS  IN  HONOR  OF  WILLEM  DE  KOONING[/b]
[b]I  Felt[/b]
For  a  moment
as  if  I  were  talking  to  you
 and  you  were  listening
 and  taking  me  seriously
the  way  a  grandfather  does
when  he’s  open  and  kind,
 you  knew  what
was  troubling  me
 and  you  knew
that  the  best  thing
to  do  was  to  listen
and  say  nothing,
allowing  a  calm  to  settle
 into  the  grandfather
 that  turns  out  to  be  me.

[b]The  Door  to  the  River[/b]
You  walked  through  it  before
you  even  knew  it  was  there

The  river  came  up  to  the  door
and  asked  to  come  in

Then  the  river  came  through  the  door
and  the  door  floated  away

I  once  threw  away  a  river
because  it  looked  old  enough

And  I  bought  a  new  one
and  a  door  along  with  it

Except  it  never  was  a  door
It  was  a  doorway

Like  Norway  with  windows

[b]Zot[/b]
In  de  Kooning’s  painting,  the  word  zot.
I  thought  sot?
Then  learned  that  zot
is  Dutch  for  foolish.  So
foolish  and  drunk  swirled  around
and  separated  out
into  the  Dutch  foolish  and  the  English  drunk.
He  wasn’t  such  a  big  drinker
when  he  did  that  painting,
but  maybe  he  felt  like  a  fool  sometimes
—of  course  he  did.
He  was  zot  and  he  knew  it
and  he  told  you  so,  you
being  almost  nobody,
so  almost  nobody  you  were
even  more  zot  than  he!
Zot  is  vat  I  tink.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959142
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2022
автор: Зоя Бідило