Нічне полювання
Раз прийшов Стецько додому
З нічного полювання.
Притягнув мішок чималий –
Нагороду за старання.
Жінка в захваті питає:
- Що ти, милий, вполював?
Видно, щось солідне втрапив,
Не даремно ніч не спав.
Стецько жінці відповів,
Із поважністю солдата:
- Їжаків мішок набив,
Буду я з них шкурки драти.
Ви із мамою твоєю,
Стали не послушні.
Я пошию дещо з шкурок,
Є ідея слушна.
Обіцяв мені кравець,
Той, що з лісопилки.
Буде тобі комірець,
А теші – устилки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959158
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2022
автор: Костянтин Вишневський