[b]
[color="#0d00ff"]Ми живемо під звуки сирен -
Через «брата»…
А у когось зруйнована вщент
Рідна хата…
Хтось від горя не бачить землі -
Сплакав очі.
Ми ненавидим вас «москалі» -
Знать не хочем.
Ви війною прийшли у наш дім
Смерть плодити.
Вашим дітям до сьомих колін
Не змолити.
Свою землю ми не віддамо -
Не надійтесь.
І за кожного відомстимо
Ото ж – бійтесь!
Вам горіти на нашій землі
Смолоскипом.
Залишивши спокути тяжкі
Своїм дітям.
Проклинатимуть ваші кістки
Тут віками.
Ви не були ніколи кати
Нам братами!
На планеті не буде ніде
Для вас місця
За гріхи вас розплата знайде
Українця!
[/color][color="#0d00ff"][/color][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959200
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2022
автор: Людмила Лайтер