питаєш, чи я щасливий тепер?
скажу, якщо хочеш знати.
піду з тобою куди завгодно:
куди тобі завгодно,
щоб я з тобою пішов.
рятуй мене, рятуйся:
тікай та заховайся,
бо я ― такий щасливий,
що згоден для тебе на все.
поклич мене ― я погоджуся,
а ти ― утікай щодуху.
ми не спали вдвох цілу ніч,
щоб уникнути непоправного.
ми обоє втомилися, отже тепер
міцно мене обійми,
щоб знав твої сподівання,
бо хочу бути з тобою,
хто б там що не казав.
наше кохання нас доведе
до спільного божевілля.
чи й ти аж така щаслива тепер,
що бачиш мене, коли дивишся в дзеркало?
щастя ― це божевілля,
але божевілля ― нещастя.
знайди, постарайся, вихід
з задзеркального лабіринту,
щоб нам не лишитися тут назавжди
відрізаними від світу, ―
гай-гай! ти не знайдеш. краще втікай,
і сховай свою пам'ять про мене
навіки в своєму серці
love leads to madness, nazareth
https://www.youtube.com/watch?v=kkHqPhb_7hs
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959220
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2022
автор: Buster