Ти питаєш мене,
Від кого тікаю?
Ти питаєш мене,
Чого я шукаю?
Я не бачу, як краще,
Я не знаю, як треба.
Моє серце все плаче,
Хоче пташкою в небо.
Хай потрошки, повільно,
Але шлях зрозумілий.
Безтурботно та вільно,
Але де ж взяти сили?..
Я втрачаю безпечність,
Трохи сковані рухи.
Мій сюжет недоречний -
Замість крил в мене руки.
Все одно є надія,
Що літати - це просто.
Бо така в мене мрія
Величезного зросту.
А якщо не літати
Від кохання у небо,
То навіщо кохати
Та літати до тебе?..
Я, повір, не шукаю
Ні вовків, ні Жар-Птицю.
Більше спрагу бажаю
Вгамувати з криниці.
Я так довго шукала
У пустелі водойму.
Тож сама будувала,
І криницю, і долю.
Хоч не бачу, що далі,
Та не знаю, як треба.
Мій політ ідеальний,
Бо дарований небом...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959321
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.09.2022
автор: Jinger