💞
Стою на березі,
Дивлюсь на захід сонця.
Вода блистить і грає в промінцях
Осіннє небо ,
Мов бездонне донце...
Стягнуло хмари
Щоб посіритись
В синьцях...
А гладь блистить,
Розходиться кругами,
І риба плескає хвостом перед дощем.
Ця зустріч з українськими дивами
Чи перекриє
Всіх реалій щем??
Радію,мов дитя природнім чарам.
Душа розширюється
Тут, біля води,
Не віддамо ми рідного
задАрма...
Я приїджатиму іще й іще сюди...
Купаюсь в променях.
Осінній лист спадає.
Ще літо бабине
Повинно завітать.
Повітря свіже-
Тільки небо знає,
Що ще людині для
Спасіння треба дать...
10.09.2022
👩🦰В.Мала
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959338
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.09.2022
автор: Валентина Мала