Вечоріє…

Вечоріє...  Пахне  матіола,
Ароматом  духмяніє  сад.
Комарі  злітаються  довкола,
Цвіркуни  стрекочуть  нотний  ряд.

В  пахощах  втопилось  надвечір’я,    
Мов  у  казці  –  неземна  краса…
Впало  сонце  за  дерев    верхів’я,
Лиш  заграва  в  небі  не  згаса.

Хазяйнує  вечір  на  подвір’ї    -
Сутінками  землю  обійма,
Зірочок  розвішує  сузір’я…
І  в  права  вступає  ніч-пітьма.

Тетяна  Котельнік

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959408
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2022
автор: Покровчанка