Лягає час на скроні сивиною
І мудрости, здається, добавля,
Чому ж ви знов пішли на нас війною?
Не знали, що не прийме вас земля?
Так склалося, що ми близькі по вірі,
Чому ж обрали Каїна ви шлях?
«Братами" ж називались ще допіру,
За що у серце нам убили цвях?
Дітей невинних брали для мішені,
А це найтяжчий пожиттєвий гріх.
Нема й не буде вам вовік прощення,
І хрест святий для вас – не оберіг.
Зніміть хрести! Ви їх носить не гідні:
Кров наша – на брудних ваших руках.
Мільйонам з вас вона близька і рідна.
Невже до розуму це вас не заклика?
Зніміть хрести, убивці-росіяни,
Перш ніж по нас заходитесь стрілять!
Земля свята від Дону і до Сяну –
Це України вільної земля!
Запам’ятайте це, раби Кремля!!!
11.09.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959431
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2022
автор: Ганна Верес