Баба день свій починала
Зразу із моралі:
Правду в вічі всю сказала
Своїй внучці Галі:
-Бідні батьки, бо родити
Таких дітей нащо?
Виростили дармоїдку
Й велике ледащо.
Вже дебела ти дівиця,
Двадцять років маєш,
Нічим татові і мамі
Не допомагаєш.
Подивись на свого батька –
День і ніч за пультом,
Мати, що на двох роботах,
Зляже від інсульту.
А ти - молода й здорова,
Що для них зробила?
Розляглася, як корова,
Іржеш, як кобила!
-Це ще я за них не дбаю?-
Галя аж скипіла,-
Та для них я не шкодую
Ні душі, ні тіла!
Кожен день у парках, скверах
Швендяю, гуляю,
І вночі по барах, клубах –
Спокою не маю.
За всю ласку і турботу
Батькам відробляю,
Не шкодую сил, здоров’я –
Їм зятя шукаю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959471
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2022
автор: Катерина Собова