Прийшла у рідний дім лиха година,
Болюча і жахлива новина…
Єдиного у мами вбито сина,
Його забрала назавждИ війна…
Під бомбами загинула родина,
У чом її смертельная вина?
Лишилась лиш дитина-сиротина,
Її життя скалічила війна…
Вхопила мама донечку і сина –
На потяг, за кордон спішить вона.
Розгублена, мов без гнізда пташина,
Бездомними лишила їх війна…
Що Україна – житниця, всі знають!
Хліби у полі пишні, мов стіна,
Збирали б ми рекордні урожаї…
Якби не спопелила їх війна.
На бій військові йдуть за Україну,
Ще молоді – на скронях сивина…
Кохати б їм дівчат, свою родину,
Та розлучила всіх страшна війна…
Тетяна Котельнік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959475
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2022
автор: Покровчанка