Під кра́пельний рінгтон дощу
Пан жовтень сірий дістає кожух.
А чорногуз, один, застиг
Біля нетеплої води.
Сплітає ніжку другу в пір'я,
Виглядує захмар'я, взгір'я
Над болота́ми,
Над гілка́ми,
Та в небо зачинились брами.
…Клока́ну більш не покурличуть:
Повідлітали і сестрички,
І чаплі-братики міцні.
В похмурому зникає синь.
…Тінь, постарілий чорногуз
Не рухався, немов загруз
У сплавині́ м'якій і темній,
Де стільки трапилось приємного.
11.09.2022р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959484
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2022
автор: Юхниця Євген